Соціально-правові підстави поліпшення репродуктивного здоров’я нації

В 2016 році чисельність населення України зменшилось на 186 592 осіб та кінець року становить  42 584,5 тис. осіб. (Вказані дані наведені без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севастополя. Розрахунки (оцінки) чисельності населення здійснено на основі наявних у Державній службі статистики України адміністративних даних щодо державної реєстрації народження і смерті та зміни реєстрації місця проживання. Дані можуть бути Держстатом уточнені.).

Згідно з даними Центру медичної статистики в 2015 році в України було зроблено 101 863 аборта 2.  Кількість абортів в приватних лікарнях залишається не врахованим, статистичні данні абортів за 2016 рік офіційно не опубліковані.

репродуктивное здоровье

Наведені цифри, доводять реальну можливість вирішити питання демографії, за рахунок скорочення абортів.

Згідно з пунктом 17 Пекінської декларації, яка прийнята на четвертий Всесвітній конференції зі становища жінок 15 вересня 1995 року3 та пунктом 7.24 Програми дій Міжнародної конференції з питань народонаселення і розвитку (Каїр, 1994)4, Уряду України слід зробити відповідні кроки, що б уникати аборту.

В 6 статті Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року визначено, що держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід’ємне право на життя.

Проте, в Україні аборти все ще залишаються одним з методів регулювання народжуваності. Небажана вагітність в 85-92% закінчується штучним перериванням вагітності (абортом) за бажанням жінки. Аборти, які виконуються із застосуванням  небезпечних  методик  (дилатація  та кюретаж та інші) є причиною ускладнень, що негативно впливають на стан  репродуктивного здоров’я жінки та завдають значних економічних збитків,  про що зазначено в Клінічному протоколі «Комплексна медична допомога під час небажаної вагітності», який затверджений наказом Міністерством охорони здоров’я України N 1177 від 31 грудня 2010 року.5

Багато жінок, наважуючись на аборт, абсолютно не усвідомлюють наслідків такої дії. У переважній більшості випадків вони не мають всієї повноти належної психологічної та юридичної інформації для прийняття рішення на користь народження дитини. Найчастіше відсутність психологічної підтримки, правової інформації та елементарної соціальної допомоги штовхає жінку на аборт. Жінки, які вчинили аборт, шкодують про зроблене, і набувають важкі фізичні, психологічні травми і духовні проблеми, які відбиваються на кліматі в країні, у суспільстві, в сім’ї, і на здоров’я нації в цілому.

Таку саму точку зору виказував і Кабінет Міністрів України в постанові «Про затвердження Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року», від 27 грудня 2006 р. N 1849 6. Уряд країни зазначав, що в Україні спостерігається тенденція до зменшення кількості абортів, зниження рівня материнської та дитячої смертності, однак ці показники залишаються високими і значно перевищують середньоєвропейські. Такий стан справ зумовлює необхідність подальшого здійснення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення репродуктивного здоров’я населення6.

На сьогоднішній час Кабінет Міністрів України нову програму щодо репродуктивного здоров’я нації на період до 2020 року не ухвалював, хоча демографічні показники доводять про її необхідність.

Так само назріла термінова необхідність взаємодії всього населення України в сфері підвищити репродуктивне здоров’я громадян. Ми повинні, не тільки переконувати не робити аборт — ми повинні створити систему підтримки жінок, які перебуваючи у важкій життєвій ситуації, відмовляються від здійснення аборту, в тому числі під впливом наших слів!

В місті Харкові, 04 вересня 2015 року запущено благодійний проект «Заради життя», ініціатор Харківська громадська організація «Із захисту прав дитини до народження і сімейних цінностей «Заради життя (Місцезнаходження фонду: 61124, м. Харків, Слобідський район, пр. Гагаріна, будинок 165, корпус 4, кв. 56, код за ЄДРПОУ 41192849), з метою створити міську службу довіри для вагітних жінок в стадії репродуктивного вибору. Основні заходи: вирішити психологічні, соціальні, юридичні, матеріальні і духовні проблеми вагітних жінок. Очікуваний результат проекту – збільшити  народження дітей в Україні за рахунок подолання абортного мислення у вагітних жінок.

Список використаних джерел:

  1. Статистичні данні, які опубліковані на сайті http://countrymeters.info/ru/Ukraine.
  2. Офіційні статистичні данні Державного закладу «Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров’я», які опубліковані на сайті http://medstat.gov.ua/ukr/about.html.
  3. Пекінська декларація Організація Об’єднаних Націй (ООН) від 15.09.1995, прийнята на четвертий Всесвітній конференції зі становища жінок, 15 вересня 1995 року підписана Україною, яка опублікована на сайті http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_507.
  4. Програма дій Міжнародної конференції з питань народонаселення і розвитку (Каїр, 1994), яка опублікована на сайті https://www.unfpa.org/sites/default/files/pub-pdf/icpd_rus.pdf.
  5. Наказ Міністерства охорони здоров’я України N 1177 від 31 грудня 2010 року «Про затвердження клінічного протоколу «Комплексна допомога під час небажаної вагітності», опублікований на сайті http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20101231_1177.html.
  6. Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1849 «Про затвердження Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації» на період до 2015 року», яка опублікована на сайті http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1849-2006-D0%BF/print1448897742957206.

Дана стаття була опублікована в Газеті «Рух-це життя!» за лютий 2017 рік.

Яуфман Олена Анатоліївна,
керівник юридичної служби Харківської громадської організації «Із захисту прав дитини до народження і сімейних цінностей «Заради життя»